Категории статей
Японський чай: історія та види (частина 1)
У VIII столітті чай з Китаю потрапив до Японії — і почалася історія особливого напою. Японці оцінили не тільки смак і аромат, але й корисні властивості рослини. На даний момент найвідомішими видами японського чаю є сенча, матча, генмайча, ґьокуро, кокейча і кукіча.
Історія чайної культури в Японії
За деякими даними чай до Японії завезли буддійські ченці Сайсе та Енгрі — вони ж почали вирощувати чайні кущі на плантаціях поблизу Кіото, біля підніжжя священної гори Хейдзан. У тому ж VIII столітті сформувалася перша японська чайна церемонія інча, більше схожа на масове чаювання, ніж на свою сучасну версію. Згодом монахи буддійських храмів почали розбивати плантації та вирощувати цілющу рослину у великих масштабах. На початку ХІІ століття монах Дзен Ейсай написав працю про види чайних кущів, правила вирощування, обробки та заварювання. Крім того, вчений описав корисні властивості напою, визначив рекомендовану дозу і способи застосування чаю в лікувальних цілях.
Класична японська чайна церемонія була створена в XVI столітті завдяки ченцю Сен-но Рікю. Майстер церемонії народився в шанованій родині та отримав гарну освіту. Рікю багато подорожував країною, досліджував властивості чаю, а також брав участь у створенні спеціального посуду для церемонії. Основні правила церемонії сформувалися під впливом філософії дзен-буддизму в темні часи японської історії. Постійно перебуваючи серед міжусобних воєн, голоду і злиднів, японці знаходили відраду в чайній церемонії. Поступово чай став доступний не тільки аристократії, а й широким масам. Естетика, неспішність, насолода смаком напою та моментом символізували поклоніння красі життя. Можливо, саме завдяки своєму значенню, японська чайна церемонія пройшла крізь століття і стала частиною національної культури.
Особливості вирощування та користь японського чаю
Сьогодні чайні плантації розташовані у всіх регіонах Японії. Найбільший об’єм чаю дають плантації Сідзуока, Кагошима та Міє. Смак і аромат японського чаю суттєво відрізняється від характеристик китайського, цейлонського або індійського чаю через кліматичні умови, особливості ґрунту і добрива. Наприклад, в ароматі напою можна відчути нотки водоростей, тому що на початковому етапі виробництва листя обробляється тільки морською водою (частково через дефіцит прісної води). Завдяки такій обробці, листя насичується вітамінами та мікроелементами. У кокейча морський смак особливо виражений, оскільки на етапі пропарювання чайне листя змішують з водоростями. Японський чай багатий на вітамін С, а також містить вітаміни A, D, E, K і амінокислоти. Сорти матча і ґьокуро вирощуються у спеціально затінених місцях, тому містять підвищену кількість амінокислот і хлорофілу. Ці сорти відрізняються яскравим зеленим кольором та вважаються особливо корисними для покращення роботи мозку.
У наступній статті ми докладніше розповімо про сорти японського чаю та їх смакові властивості. Вивчайте чайну культуру разом із T-COFFEE!
